Головна Путівник сайту Діяння Автор
 
 
 
eng
 

"Жива кров. Жінка. Я є жінка. Ми є жінками"

Петро Ряска, діяння в рамах "8 Міжнародного фестивалю мистецтва  ефемеричного КОНТЕКСТИ"  в Соколовську, Польща, 28 липня 2018 року.

Частиною діяння є червона футболка з малюнком-схемою та текстом про "Живу кров".

Жінка передає кров із тіла в тіло, артерія в артерію через пуп. Від першої жінки, мама дочці, дочка свої дочці і так далі, живий струмінь крові передається виключно жінками.

*Історія перша:

Я йшов з потяга біля церкви святої Ольги у Львові.

Жінка приємна, вічлива, шляхетна, красива, молода, безхатько, в різних шльопках. Питає мене на ходу, на тротуарі:

- Ви звідки?

- З Закарпаття

- А там є тунелі?

- Є

- Я була напевно в Ужгороді, і там був напевно тунель. До побачення!

**Історія друга:

Якось в Ужгороді Художниця, одеситка Ліка Волкова з Нью Йорку зауважила: "Петро ти жінка".

І вже через певний час будучи в Одесі під час семінару з ушу, на пленерному майстеркласі малювання маленька дівчинка намалювала мене дівчиною. Запитую її чому ти мене намалювала дівчиною. Вона відповідає бо я вмію тільки дівчат малювати.

Я є жінка. Ми є жінками.

***Історія третя:

По мотивам книги Ольги Токарчук «Дом денний. Дом ночний». Свята Кумерніс за образ - обличчя Ісуса котрий вона отримала на своє обличчя була розіп’ята своїм батьком.

****Історія четверта:

У 1941 р. священник Зіновій Ковалик був розіп’ятий на стіні тюремного коридору на вул. Замарстинівській у Львові, у черево священику кати-нелюди вклали тіло недоношеної дитини.

 

 
 

 

     
 

"Глина у глині"

Петро Ряска. Перформанс під час резиденційної програми "Корови орють", в селі Буківцьово, 19 травня 2017 року.

Вальок (глиняна сира цегла), вода, будинок із вальків (глини).

 
       
 

 

Петро Ряска, перформанс "Земельний голод" у фестивалі ПортоФранко - Гоголь Фест "На межі міфу", м.Івано-Франківськ, громадське місце "Франківський феномен", 11 червня, 2016р.
Міф - похибка
"І. Франко, маючи намір досліджувати земельний голод, соціально-економіч¬не та правове становище закарпатських селян, писав 1883 року в листі до М. П. Драгоманова, що він зацікавлений побувати в Білках (Закарпатська обл.) «…про котрі писано мені, що у них і досі задержалась якась стара форма земельної общини, і то, мабуть, чи не заснована па спільній управі полів…" 
Читаю далі з книги: 
"Та чи не найголовнішим лихом білківських селян було безземелля. Невеликі клаптики їхніх наділів були буквально затиснутими з усіх боків землями сільських багатіїв. Білківська біднота гірко жартувала: "Захочеш, Петре, відпочити вполудень на своєму полі – лягай посередині та не забудь ноги підібрати: простягнеш – панську землю примнеш".
P.S.: 
Інформація отримана мною Петром Ряскою від професора історичних наук Романа Офіцинського про помилку цього міфу, що І.Я.Франко буцімто мав намір приїхати в с.Білки Закарпатської обл.:
Юрій Качій, історик – краєзнавець, у 1960-1970рр зробив похибку цієї інформації.  В листі І.Я.Франко до М.П.Драгоманова у 1883 році мав на увазі інше село Білки не те що розташоване в Закарпатті, а те що - в Прикарпатті…
 
       
   

Петро Ряска, перформанс, "Такий добрий що хоть кюл му на голові теши".
(або граматично: Такий добрий що хоть кіл йому на голові тесати.) в рамах Київської бієнале 2015 "Київська школа".

Куратори: Hedwig Saxenhuber and Georg Schöllhammer 


27 жовтня, 2015, будинок Одягу, Київ. 

 
       
 

Петро Ряска, перформанс "Балта"(сокира)

Перформенс передає ситуацію в Україні… Та є зокрема діалогом у часі який відносить до перформенсу польського класика перформенсу Єжі Береша. Котрий у своєму прформенсі розколовши поліно написав на ньому в середині слово, і склав назад докупи частини пенька та обмотав його мотузкою. Ніхто не бачив що там було написано. Механізм у теперішньому перформенсі є зворотній.

куратори: Janusz Bałdyga та Marta Bosowska, UP gallery, Берлін, 20.03.2015

 
       
   

"Косиць"

Петро Ряска, перформенс, резиденція "Гирка 4А", 18-28 вересня, 2014.

Перфоманс розпочинається фразою: "Коли народжується на Закарпатті хлопчик то радуються, що буде косиць (той що косить)…" В перфоманс вкладається багатозначний  образ, базуючись на традиції культури народу Закарпаття. В перфомансі присутні протилежні образи за значенням: образ любові та війни.

 
       
     
   

 

 
 

"Старий кюнь борозди не портить. Щіть"

Петро Ряска
Перформанс присвячується Закарпатській школі живопису. Тиждень перформансу - тема "Активізація", галерея Дзига, Львів, 2015.

 
       
eng
Діяння
Головна Путівник сайту
Контакти
Посилання
 
 
 
Створено 2004-2018, Петро Ряска