Головна Путівник сайту Діяння Автор
 
 
 
eng
    Про безтурботність  

 

"Презентація дружби, невідомості та безтурботності"

Петро Ряска, перформанс в проекті "Я, Божек і Президент". До участі у виставці був запрошений мій друг Гржегош Божек. 16-21 липня, 20.00, галерея Łęctwo, вул.Лукашевича 1, Познань, Польща, 2015р

1. Щасливий випадок трапився щойно я прибув до Познаня. Це був сюрприз, кімната під номером 222. На другому поверсі, в кінці дуже довгого коридора. Начебто нічого особливого, але несподіванкою був краєвид із вікна, на відстані трьох метрів від вікна була стіна, єдина кімната на цілому поверсі з таким краєвидом, у всіх інших кімнатах був звичайний краєвид. Перший місяць було незвично, коли день, коли ніч. Але потім звикся, прокидаючись перше, що бачив то стіна, на протязі дня якщо працював у кімнаті, теж краєвид стіна, перед сном знову стіна. В процесі праці стіна стала надихати на ідеї. Стіна стала тим модулем для більшості ідей з яким працював.

Прийшов до висновку, що стіна асоціюється в мене з «невідомістю», можливо невідомим майбутнім чи невідомим минулим. Площина стіни дає думку невідому, думку абстрактну. Як створити ситуацію невідомого майбутнього? Як до цієї ситуації чи місця припровадити людей? Невідоме майбутнє чи майбутнє варіантів? Як зробити щоб було невідоме майбутнє, а не майбутнє варіантів? Можливо коли майбутнє ще не настало і теперішнє, ще не скінчилось? Можливо коли ми не отримали підтвердження, що вже є нова ситуація в часі? Стан коли ми залишаємось у теперішньому часі і не знаємо майбутнього? Проте є приємно, якщо не знати що буде, є сюрприз, цікаво, несподіванка. Напевно для мене невідоме майбутнє - це те яке я не хочу знати наперед, не хочу навіть про нього думати. Невідоме майбутнє повстає з мого бажання. Тобто перебуваючи у теперішньому безтурботно.

2. Під час презентації дружби та стіни- невідомості показую слайд документацію перформенсу котрий буду зараз здійснювати.
3. Презентую слайд- показ – це дитяча іграшка з зображеннями слайдів:
*Два равлики
*Синиця
*Хлопець і дівчина летять на пташці
*Кульбаба
*Жук
4. Показую всі образи із слайд, під час перформенсу.
5. Згадую про ситуацію, коли сидів у Відні на набережній Дунаю, на сходах, мав пару годин відпочинку від відвідування музеїв та галерей, думав над темою «безтурботності». І під час цього заняття почув дивний звук, коли повернув голову в бік звуку то побачив з якою повітряною легкістю, безтурботно котиться бляшана банка з під пива по сходах, скок, скок і в річку, і попливла.

 
       
       
       
 

"Що мені снилось у Берліні, або перебування на місяці",

Петро Ряска, перформанс у рамах фестивалю 48 годин Нойекольн "Not Auf Nahme", галерея UP, Берлін, 27 травня 2015 року. світлина: Марта Босовська.

Завданням фестивалю було створити ситуацію «мистецтво рятує світ»…

Коли я вперше приїхав до Берліна , то ночував з друзями в галереї Адама Нанкервіса «Another Vacant Space» на підлозі на матраці. І там мені снився сон, і це був готовий пепрфрманс до виконання. Але коли я прокинувся то не занотував сон, і забув його. В цей приїзд перформанс названий "Що мені снилось у Берліні, або перебування на місяці".

Під час перформансу було включено фрагмент аудіо запису, де записано на диктофон проведений час з друзями у Берліні в супермаркеті, на вулиці, в кебабі… Одночасно з аудіо, але пізніше було проектовано відео - перформанс «Безтурботність» на стелю галереї. Закінчився перформенс під музику співачки Інділи піснею «Derniere danse».

 
       
       
       
 

перформанс на тему "Безтурботність"

Петро Ряска, у проекті "Практики периферійні", куратор Гржегош Божек. Ніч музеїв, організатор Балтицька галерея сучасного мистецтва. Центр творчої активності, Устка, Польща,14 травня, 2016 року

 
       
       
       
 

"Художник має бути щасливий", Петро Ряска, перформанс у форматі проекту "КроссАрт" куратор Ярина Шумська, галерея Примус, Львів, липень, 2014. (фото Марія Гоїн)

У проекті "КроссАрт" перед учаниками стояло завдання в своїх перформансах показати три періоди часу: минуле, теперішнє та майбутнє.

В своєму перформансі я розпочав з кінця яке передав хлопанням у долоні, зазвичай хлопанням у долоні закінчуються всі виступи перед людьми. Майбутнє показав через фразу яким має бути художник. Теперішнє був присутній.

 
       
 

Групова акція,

учасники: Петро Ряска, Ані Зур, Надія Савченко, Роксолана Угринюк.

Перформанс був реалізований на даху Львівського палацу мистецтв у програмі школи перформансу 2016 року (вересень).

В цьому перформансі наша група не дійшла чіткого колективного, що маємо робити. Але ми були свідомі що ми група. Прийняли рішення, що акція буде на даху Львівського палацу мистецтв, і кожний з нас щось робитиме.

Моя участь не просувалась далі мого блокування роботи групи, на шляху до чогось чіткого. В мене домінувала тема безтурботності. Можливо я був паузою, я запропонував пити пиво.

 

світлина: Ольга Краєвська

 
       
 

"Handy Helper",

Петро Ряска, перформанс, ручний помічник, інтернет, голос третіх осіб (перекладач гугл), в проекті "STOP", куратор Петро Ряска, 7 липня, 18.00, гал.Perfex, Познань, 2015.

 
       
       
       
   

перформанс "Щось"

Петро Ряска, "Kitch wall gallery", 21 квітня 2016 року, приватна квартира, м.Познань, Польща.

P.S.: Проект "Щось"

До місячного проекту "Kitchen wall gallery" мною було запропоновано кураторам  на один день замінити назву галереї на "Kitch wall gallery", що суттєво міняє концепцію галереї.

В проекті була зроблена пропозиція "відкритий вечір", всім бажаючим прийти і зробити "Щось" без попереднього зголошення.

 

 
       
 

перформанс "Дорога",

Петро Ряска, галерея "Тимутопіяпрес", Львів, 2 вересня, 2014 

Для проектування перформенсу було враховано те що галерея "Тимутопіяпрес" є діючий гараж, який знаходиться в дома в її куратора Любомира Тимківа і що під час презентації перформенсу там будуть присутні діти. Зокрема в кінці перформенсі було вжито подарунок, жабку, дитячу іграшку котру автору привезла в подарунок із Пекіну його друг Ло.

 
       
   

 

 
       
   

 

 
 

Про безтурботність

Був приємний сонячний день і маршрут був непередбачений мною наперед, ми рухались спонтанічно, та в напрямку на відчуття певного світлого простору безтурботності. Хоч попередньо я був у тому районі куда ми рушили, але там було місце в якому я ще не був, і ми туда попрямували, це виявився відомий парк. Ми там посиділи в дружній, безтурботній атмосфері, спілкуючись між собою про різне не думаючи про якісь глобальні проблеми, чи буденні проблеми життя. І так само без якогось темпу повертались назад. Під час прогулянки ми не розмовляли про клопоти, всі залишились задоволені прогулянкою.

 

 
       
eng
Діяння
Головна Путівник сайту
Контакти
Посилання
 
 
 
Створено 2004-2018, Петро Ряска